Сіцілія

ПАЛЕРМО

Це місто столичне значення своїми контурами нагадує величезне розкрите віяло. Над ним підносяться сурові і величні горби, ступенями що спускаються до зелених садам “Конка Д’оро”.

У 8 ст до н.е. на берегах цієї привітної бухти створили колонію каукраїниагеняне. Засноване ними місто Палеополіс став центром експансії Каукраїниагена на острові, на протязі століть що змагався з грецькими Сиракузамі. У 258 до н.е. цитадель каукраїниагенян була вимушена здатися римлянам. З ослабінням потужності Римської імперії місто потрапило до рук варварів (вандалів і остготов), яких, у свою чергу витіснили в першій половині 6 ст візантійці. У 831 році місто зайняли араби і саме довкола Палермо концентрувалася освіта арабського емірату на Сіцілії. Після тривалої боротьби в 1072 араби були вигнані норманнами, що зробили Палермо столицею Сіцілії. Норманнам удалося створити процвітаюче держава буквально що перетворило весь острів і що розповсюдило свою влада на весь південь Аппенінського півострови. Палермо переживав період розквіту аж до 1266 року, коли столиця була перенесена до Неаполя. Услід за норманнами Палермо потрапив спочатку під влада французів (анжуйцев), а потім, на довгі століття (до XVII ст), іспанців (арагонцев).

З пам'ятників архітектури особливу увагу привертають: собор Дуомо (XI-XIV в.в.) з його неповторною архітектурою, Палац Норманнів (IX ст) Палатінськая капела (XII ст), Сенаторський палац (XV ст), парковий ансамбль Парко делла Фаворита (XVIII ст) з Китайським палацом, Сіцілійська регіональна галерея з багатющими зборами шедеврів мистецтва. Недалеко від Палермо, в місті Монреалі знаходиться знаменитий Собор (XII ст), що вважається одним з найбільш вражаючих проявів норманнського мистецтва в Сіцілії.

< готелі Палермо

Місто розташувалося на схилі Монтекапуто (300 м над рівнем морить) що виник в епоху пізнього Середньовіччя довкола бенедіктінського монастиря і його монументального собору. По доданню король Вільгельм II повелів зачати будівництво собору в 1174 році після того, як його відвідало ведення Богоматері. Базіліка у формі латинського хреста нині вважається за шедевр норманнськой архітектура. Стіни собору повністю покриті мозаїчними картинами що змальовують сцени із Старого Нового заповітів, над якими домінує гігантська фігура Христа рятівника.

Місто і провінція на крайньому заході Сіцілії славляться красою морських пейзажів і прибережних Егадських островів. Туристів приваблюють руїни старогрецького міста Селенунте, заповідник “Дзінгаро”, знаменитою своєю дикою фауною і унікальною середииземноморськой флорой- справжній рай для ботаніків і ентомологів. Славиться своїм найдрібнішим білим піском що протягнувся на багато кілометрів пляж Сан Вито Ло Капо. Острів Пантеллерія – найбільший з островів, що оточують Сіцілію: тут вирощують знаменитий сорт винограду “мускат Пантеллерії” і дуже смачні каперси. У містечку Трапані, як і за старих часів добувають сіль, і вітряні млини обертають свої лопаті. Недалеко знаходиться середньовічною місто ЕРІЧЕ з кріпосними стінами, зведеними еллінами і каукраїниагенянамі: здається, що час тут зупинився.

Поряд з розвалинами античного міста підноситься храм V століття до н.е. унікальний тим, що чудово збереглися всі 36 дорічеських колон. Вони оточують відкритий вівтар храму присвячений місцевому божеству: Седжеста була містом елімов, лише частково греків, що сприйняли звичаї. Суперниця Селінунта, Седжеста можливо мала торгівельний морський порт. Існує декілька версій призначення цієї споруди: недобудований старогрецький храм, культове споруда місцевих племен та інші. Храм розташований в живописному місці на схилі гори, звідки відкривається прекрасна панорама.

Місто засноване в XII ст Рожджером II на місці древнього міста біля підніжжя скелі. Кафедральний собор був побудований в 1130 По волі норманнського короля, який по доданню дав обітницю спорудити собор, якщо вийде жвавим і неушкодженим з жахливої бурі, що наздогнала його корабель на шляху в Палермо. Це один з найпрекрасніших соборів миру, добре зразок, що зберігся, південно-європейського романського стилю.

СИРАКУЗИ

Місто розташоване на східному побережжі Сіцілії в оточенні чудового пейзажу, утвореного живописною гаванню, обмеженою з однієї сторони півостровом Маддалена, а з іншої – острівцем Ортігия. Ще в 734 до н.е. корінфяне заснували тут колонію одну з найбільших у всій Великій Греції. В період розквіту місто взяло лава знаменних перемог над каукраїниагенянамі і етрусками, але в часи Пунічних воєн потрапив під владу римлян (212 ст до н.е.). Потім Сиракузи багато раз переходили з рук в руки, був під владою візантійців, арабів, норманнів, анжуйцев арагонцев, австрійців і Бурбонів.

Сучасні Сиракузи – це своєрідний пам'ятник мистецтва туристичний центр, бальнеологічний курорт, а також торгівельний і промисловий центр.

У археологічній зоні Сиракуз розташовані такі пам'ятники як: Римський гимнасий (I ст до н.е.) Катакомби Сан Джовані, Грецький театр (V ст до н.е.), Римський амфітеатр (I ст до н.е.) грот Вухо Діонісія, Замокнув Еуріало (IV ст до н.е.), Вівтар Гиерона II (III ст до н.е.) “Гробниця Архимеда” (I ст н.е.).

готелі Сиракуз

ТАОРМІНА.

Своєю назвою місто зобов'язаний грецькій колонії Таурменіон що існувала на цьому місці з IV ст до н.е. Процвітаюча колонія вела активну торгівлю в Центральному Середземномор'ї і змагалася з найбільшою близькосхідною державою – Каукраїниагеном. У III ст до н.е. місто потрапило під могутній вплив Риму. До цієї епосі відноситься той, що добре зберігся Грецький театр – пам'ятка, заслуговуюча особливої уваги із-за свого прекрасного розташування на вершині гори Таурпро, звідки відкривається фантастичний вигляд на Калабрійськоє і Іонічне побережжя Сіцілії, а також на навколишні гори з величною громадою Етни. У ранньому середньовіччі Таорміна була столицею візантійською Сіцілії. На початку X ст вона була захоплена арабами, а потім опинилася під владою норманнів, що принесли їй процвітання.

До наших днів збереглася ціла лава древніх споруд: Одеон (критий театр) і залишки Терм епохи імперії (II ст до н.е.), Палаццо Корвайа – будівля XV ст побудоване для засідань першого парламенту, Собор 13 ст, чудовий фонтан XVII ст у стилі барокко з скульптурним міфологічним сюжетом готична церква Сант Агостіно XV ст масивна башта Бадіа Веккия XV ст середньовічний замок на самій вершині гори Тауро.

Таорміна по праву вважається за перлину Сіцілії. М'який мікроклімат, усесвітньо відомі пляжі і готелі, дивовижне по красі побережжя і чисте море ваблять сюди гостей зі всього світла.

АГРІДЖЕНТО.

Місто розкинулося на схилах високого горбистого плато підносячись посеред чудового ландшафту над знаменитою Долиною Храмів. Попередник Агрідженто – Акрагас був заснований вихідцями з грецьких островів в VI ст до н.е. Це був могутностінний і багате місто, довге час успішний що відстоював свою незалежність у війнах з Каукраїниагеном і Римом. Лише у 210 до н.е. римляни міцно влаштувалися в нім. Під владою Риму місто процвітало, але з приходом візантійців зачинається його поступовий занепад.

Що хвилюють своєю старовиною архітектурні пам'ятники минулого розташовані в долині, унікальній по обширності своїх монументальних декорацій і багатству пейзажних картин що створюють воістину незабутній образ середземноморської країни з її яскравими фарбами, ароматом кольорів, що п'янить, і вологим диханням морить, яке своїми пестячими бризками пом'якшує пекучі промені сіцілійського сонця.

Серед найбільш відомих пам'ятників Долини – Храм Юпітера Олімпійського, Храм Геркулеса, Храм Кастора і Поллукса Храм Вулкана, эллино-римский квартал з багаточисельними руїнами житлових будинків, лавок і інших будівель давньоримський некрополь Джамбертоні катакомби Фрагапіна, Храм юнони Лацинії Скельне святилище Деметри. У період з грудня по березень Долина Храмів утопає в хмарі квітучого мигдаля. У цей період тут проводяться крупні міжнародні фольклорні фестивалі, що приваблюють туристів зі всього світу.